Остеохондроз

Остеохондроз

Остеохондроз— це патологія хребта, що супроводжується дегенеративно-дистрофічними змінами дисків та тканин хребців. Під дією несприятливих факторів у кістковій та хрящовій тканинах запускаються деструктивні процеси, що змінюють форму хребців та знижують еластичність хряща. Симптоми хвороби наростають поступово і можуть сильно погіршувати якість життя хворого, тому за допомогою потрібно звертатися до лікаря-невролога.

Лікування остеохондрозу тривале та включає безліч методів. Для підтримки результатів терапії та полегшення неприємних проявів рекомендується пройти курс масажу. Фахівець визначить ділянки гіпертонусу та допоможе м'язам розслабитися.


Причини розвитку остеохондрозу

Дегенеративні зміни у хребті зазвичай є наслідком порушення живлення кісткової та хрящової тканини. Це відбувається під дією сукупності несприятливих факторів, що спричиняють:

  • спадкова схильність;
  • аномалії розвитку хребетного стовпа;
  • патології обміну речовин, ендокринної та травної системи;
  • неповноцінний фізичний розвиток;
  • нестача вітамінів та мінеральних речовин;
  • прийом деяких лікарських засобів;
  • зайва вага;
  • виконання тяжкої фізичної роботи;
  • неправильний розподіл навантаження під час силових вправ із надмірним навантаженням на хребет;
  • травми хребетного стовпа;
  • недостатня фізична активність;
  • тривале перебування однієї позі.

Симптоми остеохондрозу

  • Больові відчуття в ділянці шиї, попереку, плечей і спини, які можуть бути ниючими або стріляючими, постійними або епізодичними.
  • Скутість рухів.
  • Напруга м'язів спини та шийного відділу.
  • Відчуття мурашок, що «повзають» по шкірі.
  • Оніміння рук чи ніг.
  • Болючі «простріли» в області хребта.
  • Посилення болю під час кивання головою або підняття верхніх кінцівок.
  • Приступи запаморочення та головного болю.
  • Висока стомлюваність.
  • Шум в вухах.

Стадії остеохондрозу хребта

Захворювання протікає в 4 стадії, при цьому кожна наступна важча за попередню.

  • 1 стадія.
    На початку патологічних змін у хребті хворий зазвичай не відчуває біль. Можливий легкий дискомфорт після перебування у незручній позі чи виконання фізичних вправ. На цьому етапі у пульпозному ядрі хрящового диска між хребцями відбувається втрата вологи, через що знижується його товщина та з'являються тріщини.

  • 2 стадія.
    Подальша втрата рідини призводить до зниження висоти щілин між хребцями та формування випинання дисків. На тлі продовження дегенеративних процесів з'являються перші ознаки, викликані утиском корінців спинномозкових нервів. Хворий починає відчувати больові простріли при рухах корпусом, головою чи кінцівками. У деяких випадках з'являється слабкість та труднощі з виконанням звичної роботи.

  • 3 стадія.
    Міжхребцеві диски сильно стоншуються і защемлюють нервові закінчення, на рентгенівському знімку добре видно патологічні зміни. Хворий відчуває постійний сильний біль, його важко знімають сильні знеболювальні препарати.

  • 4 стадія.
    Крайній ступінь патологічних змін, спостерігається обмеження рухливості хребта та яскраво виражений біль при спробах здійснити рух. На тілі хребців і міжхребцевих щілинах формуються кісткові нарости — остеофіти, які травмують поруч розташовані тканини та нервові закінчення.

Види остеохондрозу

Дегенеративний процес може розвиватися в різних відділах хребетного стовпа, тому виділяють 3 види остеохондрозу хребта:

  • поперековий;
  • грудний;
  • шийний.

Шийний остеохондроз

Шийний відділ вважається найрухливішою ділянкою хребта, тому він піддається максимальним навантаженням. Захворювання починається з відкладення солей та підвищення тонусу м'язів шиї, через що страждає кровообіг у голові. При своєчасній терапії остеохондроз шийного відділу піддається лікуванню та закінчується одужанням.

Симптоми шийного остеохондрозу

  • хрускіт, болючість і відчуття скутості при русі головою;
  • задишка та відчуття нестачі повітря;
  • біль та печіння в ділянці серця;
  • стрибки артеріального тиску;
  • запаморочення;
  • головний біль і мігрень;
  • оніміння кистей;
  • відчуття кома у горлі;
  • миготіння «мушок» в очах;
  • шум в вухах.

Грудний остеохондроз

Ця форма хвороби зустрічається рідше через малу рухливість хребців у грудному відділі. Зазвичай патологія виникає у людей, які змушені довго сидіти в одній позі, наприклад, у водіїв-дальнобійників. Остеохондроз грудного відділу за симптомом схожий з деякими патологіями серця та легень, тому важливо вчасно звернутися до лікаря та провести діагностику.

Симптоми грудного остеохондрозу

  • Почуття скутості у грудях.
  • Больові відчуття в спині та ділянці грудини.
  • Біль між лопатками у момент підняття верхніх кінцівок.
  • Оніміння рук.
  • Відчуття нестачі повітря та гострий біль (дорсаго).
  • Постійний наростаючий біль у грудній клітці (дорсалгія).

Поперековий остеохондроз

Поперековий відділ налічує 5 хребців. При порушенні живлення хрящової тканини між хребцями диск втрачає еластичність, стоншується та перестає повноцінно виконувати свою функцію. На тлі таких негативних змін розвивається остеохондроз поперекового відділу.

Симптоми поперекового остеохондрозу

  • Хронічний ниючий біль у ділянці попереку, тазу та нижніх кінцівках, який стає сильнішим при пересуванні.
  • Парестезії - оніміння окремих ділянок нижньої частини тіла.
  • Скутість рухів.
  • Слабкість у ногах.
  • Проблеми з сечовипусканням - при остеохондрозі попереку можливе епізодичне нетримання сечі через порушення нервової регуляції.

Методи діагностики остеохондрозу

Звичайного огляду для встановлення діагнозу недостатньо, тому фахівці спираються на дані інструментальної діагностики. Для визначення характеру та локалізації ушкоджень хребта використовують такі методи обстеження:

  • рентгенографія хребта: роблять рентгенівські знімки різних відділів хребта у кількох проекціях;
  • комп'ютерна томографія (КТ): під час дослідження створюється точна тривимірна модель хребта, за допомогою якої можна виявити навіть найменші відхилення та міжхребцеві грижі;
  • магнітно-резонансна томографія (МРТ)— дослідження допомагає максимально точно виявити локалізацію та ступінь дегенеративних змін у хребті.

Методи лікування остеохондрозу

Хвороба потребує комплексного підходу до лікування, оскільки дегенеративні зміни виникають під впливом кількох різних чинників.

  • Знеболювальні, протизапальні препарати та міорелаксанти для зняття гострого больового синдрому.
  • Дотримання дієти.
  • Фізіотерапія - магнітотерапія та електрофорез.
  • Лікувальні вправи, гімнастика та ЛФК.
  • Масаж.
  • Мануальна терапія.
  • Рефлексотерапія для нормалізації тонусу м'язів.
  • Електрофорез.
  • Витягування хребта для збільшення відстані між хребцями та ліквідації защемлення нервових закінчень.

Профілактика остеохондрозу хребта

  • Формування правильної постави.
  • Перерви під час тривалої сидячої роботи, під час якого можна виконувати просту зарядку.
  • Акуратне підняття ваг плавним рухом у напівприсіді.
  • Регулярне виконання фізичних вправ і відвідування басейну - плавання сприятливо діє напружені м'язи.
  • Сон на ортопедичному матраці з правильно підібраною подушкою вона повинна підтримувати шию, що особливо важливо при шийному остеохондрозі.

До якого лікаря звернутися при остеохондрозі?

Поставити діагноз і провести обстеження може лікар-невролог — на підставі результатів діагностики він визначає ступінь хвороби та прописує лікування. Крім того, може бути потрібна допомога вузьких фахівців — вертебролога, голкорефлексотерапевта, фізіотерапевта та мануального терапевта.

Коли виникає остеохондроз?

Хвороба найчастіше вражає людей старше 30-35 років, які ведуть малорухливий спосіб життя. Для запуску дегенеративних процесів у хребті має бути кілька негативних факторів, наприклад, зайва вага, виконання важкої фізичної роботи або сидяча робота. На тлі цього порушується кровопостачання міжхребцевих дисків, вони перестають нормально функціонувати за підвищеного навантаження.

Як лікувати остеохондроз?

Лікування хвороби комплексне. Полегшити біль допомагають знеболювальні препарати - їх приймають у таблетках, роблять внутрішньом'язові уколи або внутрішньовенні ін'єкції, а також проводять блокаду у нервових корінців. Пацієнту призначають курс масажу, лікувальну фізкультуру, фізіотерапію. При сильному затиску нервових закінчень проводять витяг хребта.

Як правильно спати при остеохондрозі?

Гігієна сну відіграє важливу роль у запобіганні загостренням остеохондрозу та профілактики його прогресування. Важливо правильно підбирати матрац - він має бути пружним, середньої жорсткості. Подушку краще вибирати невисоку, при цьому плечі не повинні спиратися на неї. У положенні лежачи на боці подушка має підтримувати шию. Рекомендується спати на боці чи спині, сон на животі при остеохондрозі небажаний. Кімната для сну повинна добре провітрюватися і бути затемненою.